Домашні тварини : 2014

вторник, 20 мая 2014 г.

Утримання акваріумних риб

У зоологічному магазині можна придбати акваріуми, різні за формою і величиною: прямокутні, циліндричні, кулясті. Для утримання та розведення риб вважається зручним прямокутний суцільноскля...

Догляд за мальками

Ікра тих чи інших видів розвивається різний час. Термін розвитку коливається від 20 годин до 10 днів і більше. Недосвідчений акваріуміст часто не помічає тільки що вилупилися прозорих мальків ...

Профілактика захворювань акваріумних рибок

Догляд за акваріумом полягає у підтримці для життя рибок задовільних умов, створених при його пристрої. Що для цього потрібно робити і як часто – залежить від кожного конкретного акваріум...

Чистка акваріума

Залежно від типу і розміру акваріума, а також від видового складу що містяться в ньому риб періодично виникає необхідність в очищенні дна від накопичилися екскрементів, відмерлих частин рос...

Стерилізація акваріума

В особливо чутливих акваріумах інфекція, яка поширюється у воді паразитами, грибами, бактеріями і вірусами, може призвести до серйозних проблем. Тому стерилізація води рекомендується для за...

Види акваріумних риб

Бетта Смарагдовий або зелений півник

thumb

Сімейство лабіринтові (Belontiidae).Батьківщиною бетто Смарагдовий або зеленого півника є Південно-Східна Азія.

Бетта Смарагдовий або зелений півник володіє витягнутим у довжину, струнким, майже круглим в поперечному перерізі тілом. Рот верхній, губи роздуті.Спинний плавець короткий, анальний – довгий, іноді з витягнутим кінцем. Основний забарвлення тулуба темний, оливкового-цегляного кольору з блискучими зеленуватими лусочками, які утворюють по всьому тілу красивий шаховий візерунок.

Лабео двоколірний

Сімейство Коропові (Cyprinidae).

Лабе двоколірний мешкає в струмках, невеликих річках і озерах Таїланду. До Європи ця рибка була привезена в 1952 р., в СРСР – в 1959 р. Найчастіше в акваріумах можна зустріти вид Labeo frenatus.Африканські види представлені Labeo variegatus, Labeo forskali і Labeo wecksi. У Таїланді існують спеціальні рибофермах, в яких розводять Лабе двоколірного полуіскусственним способом

Комета

Тіло витягнутої форми. Хвостовий плавець майже дорівнює в довжину всьому тулубу рибки. Він роздвоєний, з глибоким вирізом. В іншому комета зовні нагадує золоту рибку.
Забарвлення може бути різною, найчастіше зустрічаються сріблясті рибки з жовтим хвостом.
Для утримання таких рибок потрібно акваріум середніх розмірів з рівнем води не більше З0 – 40 см. Рекомендована температура – 20-25 ° С. Необхідна аерація.
Для розмноження отсадіте в нерестовище одну самку і двох самців. В нерестовий акваріумі повинні бути рослини з дрібним листям (наприклад, елодея, роголістнік).

Веерохвост

Тіло кулястої форми. Своєю назвою рибка зобов’язана хвилеподібне хвостовий плавець, що складається з декількох звисаючих складок.
Пофарбований в оранжевий, вогненний колір. Плавники прозорі або оранжево-червоні.

Попугай

Сімейство риби-папуги (Scaridae) або Скаровие. Дуже близькі до Губановим риби-папуги, що відрізняються невыдвижным ротом і іншим будовою щелепних зубів. У них на щелепах зуби зливаються, утворюючи подобу «дзьоба папуги», який складається з двох розділених швом платівок на кожній щелепі. Іноді в них є ще зовнішні ікла або різці. До цього сімейства відноситься 10 пологів і близько 80 видів. Риби-папуги, як правило, мають дуже яскравим забарвленням, причому багато хто з них проходять по мірі зростання два-три фази, що розрізняються за кольором і малюнку.

вторник, 13 мая 2014 г.

Попугаї

Справжні папуги — підродина папуг з родини папугові, ряду Папугоподібні. Ця підродина поділяється на 6 триб.

Опис

Довжина окремих птахів досягає 98 см Правда, значна доля таких розмірів доводиться на довгий, схожий на шпагу, хвіст (40-50 см). Великі види мають яскраве, різноколірне забарвлення, дрібні види забарвлені скромніше, в основному їх оперення має темні тони зеленого кольору. Усі види папуг цього роду об'єднує наявність великого гачкуватого дзьоба, голих ділянок шкіри на лицьовій частині голови, покритих лише декількома пір'їнками.Папуги цього роду мешкають в тропічних лісах Південної і Центральної Америки.

Опис

Ара аба́рао Ар (Ara) — рід птахів родини папугових (Psittacidae). В народній термінології назвою «ара» позначають багатьох довгохвостих папуг, зокрема представників роду Anodorhynchus.

Зовнішній вигляд: Великі (завдовжки до 95 см, хвоста — до 58 см) папуги з дуже яскравим й красивим забарвленням зелених, червоних, блакитних і жовтих тонів. Ділянки навколо очей і боків голови в них голі, іноді з рідкими й короткими перинками. Крила до кінця сильно витягнуті й загострені. Клиноподібної форми хвіст довшай тіла. Характерною рисою цих папуг є великий, зжатий з боків і сильно закруглений дзьоб із круто загнутим кінчиком. Самці, самиці і молоді папуги мають майже однакове забарвлення. Поширені в Центральній і Південній Америці.

понедельник, 7 апреля 2014 г.

Хом'яки

Хом’яки (Cricetinae) — підродина ссавців з родини Хом'якові (в шир. розумінні) надряду Гризуни, широко поширені на багатьох континентах. Хом'яки є вихідною групою в еволюції щурових (Arvicolinae), вкл. щурів, нориць, полівок, лемінгів, строкаток та ін.

Факти

Однією з найвідоміших ознак хом'яків є защічні мішки. Зазвичай хом'як, коли їсть, наповнює ці мішки зерном та іншою поживою і несе здобич до своєї домівки, де складає на майбутнє.

Зазвичай хом'яки живуть до трьох років. Хом'яка від хом'ячихи відрізняють в дитинстві піднявши і подивившись на відстань від попки до статевого органу. В самок до 3 мм, в самців 1-1,5 см. Період вагітності короткий і триває до 21 дня, залежно від виду. Самка може народити від 1 до 11 хомячат.Колір самих хомячат можна розрізнити на 3 дні. Чорні помітні бо проростає хутро білі пізніше ростять хутро.

Хом'яки в культурі
Різні види хом'яків нерідко утримують у зоопарках або живих куточках. Важливі вони і як лабораторні тварини (зокрема, "хом'ячок сирійський", Mesocricetus auratus).

В домашніх умовах часто утримують "джунгарських хом'ячків" (Phodopus sungorus). Хом'яки - невибагливі домашні улюбленці. "Домашні" хом'яки живуть в клітках з біговим колесом; оскільки тваринка у природі - рухливий гризун, вона бігає в колесі по кілька кілометрів на день.

вторник, 1 апреля 2014 г.

Коти

Походження

У питанні походження домашньої кішки залишається багато загадок. Дотепер невідомо, пішла вона від одного або декількох пращурів. Вихідним та, ймовірно, основним пращуром усіх порід і різновидів домашньої кішки прийнято вважати дику північно-африканську лівійську або степову кішку — Felis libyca. Вона відома ще як степова, краплиста, нубійська, що одержала свою назву від давньої держави Нубія, розташованої на території нинішнього Судану. Біологи-натуралісти описали її як вид наприкінці XIX століття.

Стародавній Єгипет

Вважають, що вперше пухнастий дрібний хижак у Єгипті був приручений близько 5 000 років тому. Перше свідчення про одомашнювання кішки в Давньому Єгипті, що підтверджується археологічними матеріалами, належить до 2 500 року до н. е. Можливо, прирученням пійманої кішки на той час займалися африканські племена, що жили поруч із єгиптянами. Тому піщана кішка могла бути вже напівдомашньою. Так, серед ієрогліфічних написів у гробницях царів V і VI династій зустрічаються ієрогліфи зі значенням «кішка».

Зображення кішок у Давньому Єгипті частіше зустрічаються в період Нового царства. Кішки шанувалися єгиптянами як священні тварини та були взяті під охорону. За шкоду, заподіяну священній тварині, суворо карали. Убивцю кішки забивали на смерть камінням, а кривдникові — відрізали руку. Апогей культу кішки припав приблизно на 950 — 800 роки до н.е. Центром культу стало місто богині Баст у Нижньому Єгипті. Богиня Баст зображувалася звичайно у вигляді жінки з котячою головою і персоніфікувала радість та веселощі, і вважалась покровителькою родючості й материнства. Приблизно 950 року до н.е. фараон Шешонк І заснував у місті Бубастис столицю, і звідти культ богині Баст поширився всією країною. Там був побудований чудовий храм близько 300 м завдовжки, присвячений Баст. У ньому жили тисячі кішок, за якими стежили, а доглядав їх спеціально призначений жрець.

Україна

На Русі кішка здавна вважалася охоронницею домівки. Поряд із цим чорні кішки в казках були обов'язковими супутницями Баби-яги. Існував також такий негативний персонаж, як Кіт-баюн.

На півдні України виявлені останки кішок, що відносять до VII—VIII століть н. е.

Вік

Тривалість життя кішки в середньому становить 10-12 років, але зустрічаються й довгожителі — до 20 й більше років. Визначити вік кішки складніше, ніж собаки. Пов'язане це з тим, що кішка не сточує так зуби, не має помітних змін кришталика, забарвлення хутра.

За Гамбермелем, у кішки ікла й премоляри міняються до 4,5 місяця, різці міняються до 5,5 місяця, моляри — до 6.

За Гемером, спочатку міняються різці, потім ікла. При цьому зміна зубів на нижній щелепі випереджає за часом зміну зубів верхньої щелепи. Останніми міняються треті премоляри верхньої щелепи й другі премоляри нижньої.

Закінчується зміна зубів у кошеняти в 9 місяців.

вторник, 18 марта 2014 г.

Собаки

Соба́ка (Canis familiaris) — культигенна тварина. Термін застосовується як для домашніх, так і для бездомних тварин. Свійський пес був одним з найбільш широко застосовуваних службових та компанійських тварин протягом всієї історії людства.
Порода — це група тварин, що мають спільне походження й спільні риси, які передаються спадково.

Зараз ми кажемо «стародавня порода», а люди впродовж багатьох століть вели відбір, не замислюючись над тим, що вони виводять якусь породу собак або ж інших тварин. Відбір був твердий, а часто жорстокий. Непотрібних убивали. А якщо був потрібен новий чотириногий працівник, залишали цуцинят лише від працьовитих батьків — аби й цуценя теж виросло трудящим. Як визначити, чи буде воно таким, по маленькому цуценяті? Найпростіше вибрати схожого на батьків-трудівників. Як визначити схожість? Найлегше зробити це за типом, за кольром шерсті. І якщо місцевість, де використовують цих собак, невелика, то формується порода, однорідна не тільки за робочими характеристиками, а й за типом, кольором шерсті та іншими зовнішніми ознаками.